Намордник: не тортури, не панацея, а інструмент за потреби та вимога закону

Без зайвих слів розберемося, що таке намордник, чи є він обов’язковим для собак, коли та для чого потрібен.

Важливо знати, що офіційного визначення терміну "намордник" у законодавстві немає. Тому, юридично, намордником може вважатися будь-який аксесуар, одягнений на морду собаки. Це означає, що якщо ваш ротвейлер носитиме рожеву шлейку зі стразами, яка віддалено нагадує халті, але не виконує жодної функціональної ролі, окрім декоративної, ніхто не зможе висунути вам претензій з точки зору закону.

Ситуація парадоксальна: у законах та постановах різних органів влади про намордники згадується багато, вимог щодо їхнього використання чимало, але що ж це таке насправді – ніде не пояснюється.

Проте, слід розуміти: якщо ваш улюбленець (незалежно від розміру) схильний кусати людей або інших тварин, вам знадобиться намордник конфігурації "антикусь". І це лише одна з багатьох причин використовувати цей аксесуар. Про це – далі.

(У кінці статті ви знайдете перелік законодавчих актів, що регулюють вимоги щодо місць та ситуацій, в яких собака має бути в наморднику, а також інші аспекти утримання тварин та відповідальності їхніх власників).

Отже, навіщо і коли намордник потрібен вашій собаці? Спойлер: він потрібен ВАМ заради вашої собаки.

"Захисний амулет від штрафу та конфіскації вашого пса"

Так, саме так. Якщо ваш пес перебуває без намордника в місці, де за законом або місцевими правилами він має бути одягнений, існує велика ймовірність, що поліція або муніципальна влада застосують до вас фінансові санкції – штрафи (які зазвичай невеликі, але повторні можуть бути значно більшими).

Якщо ж ваша собака своїми зубами завдасть шкоди людині, іншій тварині або чиємусь майну (а за законом собака є вашим майном), наслідки будуть значно серйознішими: штраф до 3400 грн та навіть конфіскація тварини. Цікаво, що для посадових осіб штраф може сягати 5100 грн.

Крім того, якщо ви є власником собаки однієї з порід, що входять до Переліку небезпечних (цей перелік також наведено в кінці статті), то за законом ви не маєте права виводити свого улюбленця на вулицю без намордника. Там також є вимога щодо повідця довжиною не більше 1,2 метра, але це вже тема для іншої розмови.

Щоб уникнути криків "Алярм!" та зайвих нервів у певних ситуаціях:

1. При травмі, пораненні чи хворобі: Собака, яка відчуває біль, не буде поводитися спокійно. Існує ймовірність, що вона захищатиметься, кусаючись під час огляду, процедур, транспортування або просто проявлятиме агресію. Згадайте себе, коли щось болить – часто дратує все навколо. Це біологічна норма. Намордник захистить вас, ветеринара та інших людей від можливих укусів у такі моменти.
2. При доглядових процедурах (грумінгу): Намордник убезпечить вас або грумера, якщо ваш пес не привчений до певних процедур (миття лап, купання, стрижка, чистка кігтів, вух тощо) або боїться їх. Пам’ятайте, що страх може спровокувати захисну реакцію у вигляді укусу. Це також біологічна норма, яку можна змінити за допомогою простих тренувань. Якщо вам цікаво, як це зробити, напишіть – ми підготуємо навчальний міні-курс.
3. При підвищеній агресивності, загальній лякливості собаки чи травматичному досвіді: З цим обов’язково потрібно працювати! Але поки поведінка собаки, її реакції на певні звуки, рухи чи обставини викликають хоча б найменшу підозру на агресію, намордник є рекомендованим, особливо за межами дому чи приватного подвір’я. Додатковим плюсом буде те, що сторонні люди матимуть менше спокуси несподівано погладити лякливу або агресивну собаку. Менше стресу для собаки, більше спокою для вас – вигода очевидна.
4. При привчанні до чогось чи когось нового: Намордник стане вашою страховкою, якщо ваш пес має звичку досліджувати нове за допомогою зубів або агресивно реагує на несподівані ситуації. Це може стосуватися нового середовища (наприклад, похід у ресторан, де пес від надміру емоцій може спробувати вкусити офіціанта), нових тварин удома чи на прогулянці, а також нових людей. На перший час можна використовувати ВІДПОВІДНИЙ намордник. Коли собака звикне, потреба в ньому відпаде.
5. При яскраво вираженій полювальній поведінці: Це залежить від генетики, породи, попереднього досвіду та якості дресування. Щоб уникнути ситуації, коли ваш улюбленець перетворює котика на "заготівку для холодцю", зверніться за корекцією поведінки до професіонала. А поки така поведінка зберігається – намордник на пса-"вбивцю". (Деякі собаки мають настільки сильний мисливський інстинкт, що його практично неможливо контролювати, тому в певних ситуаціях намордник бажано використовувати завжди).
6. При сильному "пилососенні" на вулиці: Це інстинктивна поведінка, яка може посилитися через умови життя собаки або навіть через ненавмисні дії власників під час вирощування цуценяти. Хороша новина в тому, що з цим можна і ТРЕБА працювати. Але поки триває процес навчання, щоб зберегти життя собаки та ваші нерви, намордник є обов'язковим!

Висновки:

1. Намордник – корисний ситуативний інструмент.
2. Законодавчо опис чи характеристики намордника відсутні.
3. Намордник не навчає і не є панацеєю. Він не зробить за вас роботу з собакою. Проте він може запобігти небажаним та небезпечним діям, а також закріпленню небажаної поведінки.
4. Носіння намордника є обов’язковим для собак з Переліку небезпечних порід, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1164 (не забудьте також про обов’язкове страхування відповідальності):

1. Аіді (атласька вівчарка)
2. Айну (айнський собака, хоккайдо)
3. Акбаш
4. Акіта-іну
5. Акіта американський (великий японський собака)
6. Бандог американський
7. Бергамаско (бергамська вівчарка)
8. Брохольмер данський
9. Був'є арденський
10. Був'є фландрський
11. Бульдог алапахський чистокровний (отто)
12. Бульдог американський
13. Бульдог майорський (ка-де-бо, перо де преса майоркін)
14. Бульмастиф
15. Бультер'єр англійський
16. Бультер'єр англійський стаффордширський
17. Бурбуль південноафриканський
18. Вівчар картський (вівчарка картська)
19. Вівчарка голландська
20. Вівчарка грецька
21. Вівчарка ештрельська (португальська гірська)
22. Вівчарка кавказька (вовкодав кавказький)
23. Вівчарка середньоазіатська (алабай, вовкодав середньоазіатський)
24. Вівчарка східноєвропейська
25. Вівчарка французька (Босерон)
26. Вовкодав ірландський
27. Гампр
28. Доберман
29. Дог аргентинський (аргентинський мастиф)
30. Дог канарський
31. Кангал
32. Кане-корсо
33. Као де кастро лаборейро
34. Као де серра де астрела (портульський пастуший собака)
35. Маремма (вівчарка мареммо-абруцька)
36. Мастиф англійський
37. Мастиф бельгійський
38. Мастиф піренейський
39. Мастиф тибетський
40. Московська сторожова
41. Перо де преса канаріо (собака канарський)
42. Піт-бультер'єр американський
43. Рафейру ду алентежу (собака португальська сторожова)
44. Ріджбек родезійський
45. Роджбек тайський
46. Ротвейлер
47. Собака вовчий італійський
48. Собака вовчий саарлоський (вольфхаунд)
49. Собака вовчий чеський
50. Тер'єр американський стаффордширський
51. Тоза-іну (собака японський бійцівський)

А також метиси всіх зазначених порід.

Законодавча база щодо утримання і вигулу собак:

1. Закон України “Про захист тварин від жорстокого поводження“
2. Постанова Кабінету міністрів України “Деякі питання щодо небезпечних порід собак” № 1164.
3. Постанова Кабінету міністрів України “Про затвердження порядку і правил проведення обов’язкового страхування відповідальності власників собак за шкоду, яка може бути заподіяна третім особам”
4. Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні”
5. Закон України “Про благоустрій населених пунктів”

Львів:

1. Ухвала ЛМР № 6225 “Про затвердження Правил утримання і поводження з домашніми тваринами у м. Львові”

Київ:

1. Рішення КМР № 1079/3912 (дивіться зі змінами і доповненнями) “Про врегулювання питань утримання та поводження з собаками і котами в м. Києві”

Одеса:

1. Рішення ОМР №2476-V “Про затвердження правил утримання тварин у м. Одеса”

Який намордник обрати: гід по типах та їх особливостях

У попередній статті ми обговорили необхідність намордника як інструменту для забезпечення безпеки та дотримання законодавства. Тепер розглянемо, які бувають намордники та для чого вони призначені.

Умовно поділимо намордники на чотири основні категорії:

1. Напівзакриті кошики
2. Закриті кошики
3. М’які (ветеринарні)
4. Декоративні (прости собичий боже, про них краще забути!)

І є ще  самопальні із підручних матеріалів - говорить про них не будем, бо то однозначний небезпечний, ненадійний крінж і тотал НЕрекомендасьйон!

Кошики

незалежно від специфіки конструкції та матеріалу, можуть фіксуватися на голові собацюні як суто завушним ременем, так і завушним + через чоло по голові. Перший варіант - для чілОвих собак, які до намордаса, як до рідненького ставляться, не пробують кенсельнути його за всякої нагоди. Деякі конструкції мають додаткові кріплення до нашийника. 

Ви можете знайти в магазинах силіконові, пластикові, металеві, шкіряні, біотанові 

В Україні вже багато є й крафтових, ручних виробництв намордасів-кошиків за індивідуальними параметрами спешл під вашого пса. Ексклюзивчик, зручність і кастомізація.

Кошики напівзакриті

Кошики напівзакриті створені таким чином, щоб обмежувати пропускну здатність псячого кусала, при цьому надаючи легкий доступ для отримання смакотульок від провідника. Вони не обмежують нюхання, пиття, але й підбирання усього й усюди. Зазвичай це моделі з гнучкого матеріалу, наприклад, з силікону.

Шо в них норм:

1. можна купити у більшості зоомагів із приміркою
2. при правильному виборі розміру дають глибоко дихати (охолодження!)
3. прості у догляді (помив, просох і знов готов)
4. досить легко видавати ням-нямки при дресируванні/ привчанні

Шо в них стрьом:

1. не годиться в будь-якому варіанті для вигулу пса-пилососа!!!
2. укусь на повну силу пес може й не зробить, але зубами подряпає знатно якщо шо  
3. потрібно точно визначити параметри, аби підібрати вірно розмір. Або купляти із можливістю примірки

Кошики закриті

 Кошики закриті у дофіга разів більша і популярніша категорія. Такі моделі будуть вже повністю переплетенням закриті попереду. Не ок, якщо ці переплетення занадто щільні (часті), тоді пес не може нормально дихати та нюхати. 

Найрозповсюдженіші, найзручніші та безпечні на щодень - силіконові, пластикові та біотанові. Ці матеріали гігієнічні, досить м’які для контакту з мордою собаки, прості у догляді. Рідше використовуємо металеві (обов’язково з пом’якшувальною прокладкою на носі!), шкіряні 

Шо в них норм:

1. Чудовий варіант для вигулу псів-пилососів
2. можна купити у більшості зоомагів із приміркою
3. при правильному виборі розміру і нещільному передньому перекриттю дають глибоко дихати (охолодження!), мінімально обмежують нюхання
4. більшість є прості у догляді (окрім шкіряних)
5. вірогідність укусу мінімальна (ну, якщо пес зніме намордник, то… то хтось хріново підібрав намордник саме для свого пса і не привчив його)

Шо в них стрьом:

1. шкіряні важкі у догляді, часто деформуються від намокань чи пересихання; металеві можуть травмувати інших тварин, людей при активній взаємодії (у грі, тощо)
2. може набиватися багнюка, сніг, якщо пес з поціновувачів стилю “морду в підлогу” в ігрищах чи просто так
3. тяжкувато видавати ням-нямки при дресируванні, інколи анріал 
4. потрібно точно визначити параметри, аби підібрати вірно розмір. Або купляти із можливістю примірки

намордник-кошик повністю із сітки

Окремо класно буде відмітити закриті намордники-кошики повністю із сітки. Зручні, чудова вентиляція, легесенькі, дешеві, чудові при пильнуванні за собакою допоможуть у навчанні непідбору. Але вони підходять для спокійних, добре тренованих песів і песинь з низьким рівнем конфліктності. 

Не нехтуйте потребою привчанням до намордника і його використання у короткомордих собак!

Намордник для Брахицифалів

 Наразі є багато варіантів моделей з різних матеріалів та різних конструкцій під будь-які потреби.

М'який намордник

М’які, або ветеринарні намордники

М’які, або ветеринарні: (фото “М’які”) нейлонові, капронові, з сітки, іншого текстилю.

Охоплюють псячий писочок навколо, відкриті або, що рідко, сітка попереду. Кльово використовувати при поступовому привчанні пса до намордника або в якості свідчення дотримання законів та місцевих правил на прогулянці/ вигулі збалансованої соціалізованої собаки. Вони можуть бути як з регульованими, так і суцільної конструкції без функції збільшення чи зменшення по об’єму мордаськи. 

При привчанні регульований слід максимально розпустити по об’єму або придбати дуже вільний (однак регулювати по довжині все одно потрібно, аби намордас не злітав чи собака не могла його струсити однією силою думки). А як засіб “антикусь” на короткострокову перспективу потрібен буде варіант, у якому ваш пес не зможе відкрити свій чудовий писочок та зажувати в нього руку ветеринара, грумера чи вашу.

Для брахіцефалів (короткомордих псяк) знайти важче і вони мають відмінну конструкцію, яка нагадує радше маску на усе личко псяче. Однак такі намордники можуть використовуватись і для вигулів чи тренувань (при достатній вентильованості конструкції.

Шо в них норм:

1. легкі і дешеві
2. можна купити практично у будь-якому зоомагазині, багатьох маркетах
3. при щільній посадці не дають зробити кусь
4. прості у догляді (можна прати, швидко сохнуть)
5. найлегше видавати ням-нямки при дресируванні/ привчанні
6. тяжко помилитись у розмірі та формі

Шо в них стрьом:

1. не годиться в будь-якому варіанті для вигулу пса-пилососа!!!
2. повноцінний вигул в такому намордасі в спеку не рекомендований (собака не може повноцінно відкрити пащу для глибокого (важкого) дихання - гірше тепловідведення
3. ускладнюють можливість гавконути від душі (та, то природна потреба більшості псів!) і можуть заважати нормально пити
4. фіксуються тільки завушним ремінцем.

Халті

Особняком тут стоїть халті, або недоуздок. Це не намордас у своїй основі, адже є дресирувальною коректувальною амуніцією. Однак для соціалізованої, дресированої і збалансованої чи спокійної дорослої собаки без жаги до поглинання харчового сміття може підійти у якості формального. Не намагайтеся самостійно, без інструктажу кінолога застосовувати халті з метою корекції поведінки собаки - у невмілих руках ця амуніція може дійсно нанести великий демедж псячій шиї, голові і не тільки. 

Декоративні намордники

Декоративні намордники

Декоративні намордники

Декоративні  намордники  - то витвір якоїсь несвятої інквізиції для собак. Є приладом радше катування, якщо в ньому пса прям гуляти чи дресирувати, аніж дійсно корисною, безпечною амуніцією. 

Усі ці або мімішні вутячі клюви, поросячі п’ятачки, динозаврячі морди, або моторошні, жахаючі оскали інфернальних істот годяться тільки й виключно для фотосету для інсти. А інколи вони дуже навіть, наприємно дивують оточуючих, викликаючи суперечливі асоціації, висновки стосовно вашого улюбленця і вас самих. Конструкції таких намордників, здебільшого, - жесть жесточайша! Ні дихнуть, як то кажуть, ні пукнуть. Матеріали виготовлення теж часто далеко не айс, що, враховуючи щільне прилягання до морди, може сприяти подразненням, дерматитам. Окрім фану для людей, користі чи функціоналу мінімально, а от дискомфорт тварині великий. Фу, фу і ще раз фу - наш вирок! 

Олена Остащенко, кінологина dogchill