24 Jun 2024

Поведінкові та фізичні ознаки болю у собак

Якщо ваш пес агресує, багато гавкає впродовж дня або має будь-яку іншу небажану поведінку, яку вам хотілось би скорегувати, тоді перше з чого треба почати - перевірка здоров‘я. Неважливо, коли з‘явилася ця поведінка і яка сама це поведінка, вона може бути симптомом болю. Собака не може сказати, що у неї щось болить, але від цього дискомфорту і неможливості позбутися його, вона може відчувати роздратування. Тож цей стрес їй доводиться знімати так, як вона вміє. І, ймовірно, це буде не у найприємніший для вас спосіб.

Тема про вплив болів на поведінку зачіпає мене особисто саме через історію з моїм псом - Тором. Я виявила, що він відчуває дискомфорт, коли провела пальпацію спини. Так почалися мої пошуки фахівця, який міг діагностувати проблему. Ми обійшли 4-х лікарів, сім місяців витратили на пошук спеціаліста, який почув мене та не злякався того тривожного списку симптомів, що я викотила при зустрічі. Завдяки особистому досвіду я все більше стала помічати на консультаціях тривожні симптоми у своїх учнів. Тож, хотіла б поділитися цією інформацією і з вами.

Давайте розкладемо по поличках ознаки, які можуть говорити нам про біль у собак. Це будуть, зокрема, і симптоми стресу.

Поведінкові симптоми:

агресія на тварин, людей, на доторки
охорона ресурсів (їжі, іграшок, предметів, людей, території, будь-чого, що попадеться під лапу)
вилизування ваших рук, ніг, стіни, підлоги (часто, нав’язливо)
кусання повітря біля себе (схоже наче ловить мух, але їх немає)
спроби "спіймати" тінь свою, чи чужу
гіперреактивність (hyperreactivity) - коли реакція на подразник є надто сильною загалом або незвичною тільки в деяких ситуаціях саме для вашої собаки (наприклад, гавкіт та випади на інших собак)
гіперактивність, нервовість, метушлива поведінка (не може всидіти на місці та розслабитись, постійно щось хоче робити, рухатись)
пасивність, завмирання, собака веде себе дуже стримано
апатія та відсутність цікавості до будь-чого, зокрема, небажання підходити до вас за чимось цікавим
садки (імітація статевого акту на людей, собак, ковдру, іграшки тощо)
деструктивна поведінка вдома гризіння та розривання (книжок, меблів, пледів, будь-яких інших речей, які знає, що не можна брати)
деструктивна поведінка по відношенню до себе (нав’язливе гризіння, вилизування або смоктання своїх частин тіла)
усамітнення (собака може ховатися під стіл, диван, ліжко)
нав’язливе та довге копання килиму, лежака, ліжка, ям на вулиці
часте скавління, гарчання, бурчання, глибоке видихання протягом дня
позіхання, коли це не один раз після прокидання, а, умовно п’ять разів впродовж 30 хвилин, чи 20 і більше разів впродовж дня. Важливо стежити за частотою
гавкіт впродовж дня (привернення уваги, гавкіт на вас, подразники, шуми)
погоня за хвостом
нав’язливе кусання повідця, м’яких поверхонь, рук, ніг, одягу (все що попадеться під лапу, при цьому складно переключити на іншу активність/іграшку)
погіршення концентрації, пам’яті, складність у вивченні чогось нового.

Фізичні симптоми:

порушення сну, собака не може заснути або часто прокидається
складнощі з присіданням
вивернуті лапи всередину або назовні (неправильна постава лап)
згорблена спина
розкручений хвіст у пород, у яких він повинен бути закрученим, або часто опущений хвіст
кульгання
підтягування лапи, уникнення згинання
виляння задньою частиною тіла при ходьбі, коли собака йде не рівно, а задню частину ніби заносить зі сторони в сторону
підстрибування на трьох лапах під час ходи
тремтіння передніх кінцівок або задніх кінцівок, зокрема при дефекації
тремор по всьому тілу
раптові зупинки під час прогулянки та небажання йти
небажання виконувати якісь дії, які викликають біль (будь-який рух, стрибки, трюки, команди, підйом по сходах, миття лап)
падає на спину, чеше спину об землю, килим, стіни, лавки та стовпи (це в тому числі може бути і ознакою атопії)
вилизування або вигризання частин тіла
прискорене дихання з відкритою пащею (при цьому не спекотно)
частіше ходить в туалет, ніж зазвичай (може почати ходити в туалет вдома)
облизування (ознака нудоти, стресу)
рвота
діарея
сильний апетит, немає відчуття насиченості
поїдання неїстівних предметів
відсутність апетиту, інколи їсть, інколи відмовляється

або інші, непопулярні, індивідуальні симптоми. Зазвичай маркер таких симптомів - це як часто та довго вони проявляються, наскільки нав’язливі та чи складно собаці зупинитися, заспокоїтися, переключитися. Якщо ви помітили якісь симптоми у свого собаки і не знаєте, що з цим робити, будь ласка, запишіться на індивідуальну консультацію до спеціаліста з поведінки або до поведінкового терапевта.

Без досвіду в цьому списку симптомів можна заплутатися. Особливо дивлячись на симптоми, які суперечать один одному, але оскільки кожна собака індивідуальна та має свій темперамент, вона буде по-різному реагувати на біль. Мій пес, лайка, збудливий сам по собі, тож при болях він стає гіперактивним, а якийсь інший пес, який має більш спокійний темперамент, може навпаки ставати апатичним до всього. Тому аби визначити симптоми болю, треба уважно спостерігати за своїм псом і записувати мінімальні зміни в поведінці. Для цього я рекомендую своїм учням вести щоденник впродовж якогось часу, саме це допомогло мені своєчасно виявити біль у спині у свого пса.

Зібравши список симптомів, можна звертатися у ветеринарну клініку. Чекап здоров‘я собаки необхідно робити раз на рік, незалежно від наявності симптомів болю. Бо насправді пес може довго терпіти і показати дискомфорт тільки на запущеній стадії хвороби та при гострих болях. Якщо ж тварина має хронічні захворювання, то найімовірніше ветеринар рекомендуватиме робити чекап кожні 3-6 місяців.

Що входить у чекап?

аналіз крові загальний;
біохімічний аналіз крові;
УЗД черевної порожнини.

Не раз зіштовхувалась із тим, що у песиків, які у мене навчалися, були чисті аналізи крові та відсутність фізіологічних симптомів, але завдяки ультразвуку лікарі діагностували гастрит, панкреатит та інші проблеми. Тому моя рекомендація - не нехтувати комплексним обстеженням.

УЗД серця.

Ви не можете знати чи сердце вашого собаки здорове, поки не будете мати на руках результати обстеження. Ми не можемо дозволити собі сподіватися на удачу та на те, що у собаки немає жодних патологій, при цьому не перевіривши песика. Також ми повинні тримати руку на пульсі та впродовж життя робити обстеження, аби вчасно помітити зміни у стані здоров‘я.

Аналіз сечі.

Може здаватися, що це не важливий аналіз, але я вважаю його обов’язковим. Зараз поясню чому. Коли я не розуміла, куди копати з Тором, я вирішила зробити повний чекап. Лікарка була впевнена, що поведінка Тора пов’язана з «особливостями породи», та не бачила сенсу в цьому аналізі. Але саме він допоміг виявити пісок у сечі Тора, вчасно здати повторний аналіз, а потім пролікувати, змінити корм та воду. Таким чином ми попередили погіршення стану і утворення каменів, які вже довелося б видаляти хірургічним шляхом. При цьому єдиним фізіологічним симптомом було вилизування в паху, але виглядало це в рамках норми для собачого грумінгу. І тільки згодом, після лікування, ми помітили значне зменшення частоти вилизування.

Якщо ви пройшли чекап, пес виявився здоровим, але все ще бачите, що його настрій - це щоденні емоційні гойдалки, тоді варто звернути увагу на стан опорно-рухового апарату. З цим питанням треба йти до ветеринарного ортопеда або невролога, в залежності від проблеми.

Перед тим, як йти до вузькопрофільного спеціаліста зберіть конкретні симптоми саме фізичного характеру. Так ви допоможете лікарю зрозуміти, куди копати. Зніміть на відео кульгання, стрибки, присід, агресію при дотиках до конкретної частини тіла тощо. Тобто все, що допоможе лікарю визначити, де саме болить тварині. Це важливо, бо якщо ви не зробите цього самостійно, собака на прийомі може не показати тих, симптомів, що вдома. Плюс у лікаря дуже мало часу для аналізу стану тварини. В такому випадку ви поїдете додому ні з чим, без обстеження та розуміння, що робити далі.

Для чого нам необхідно підтвердити здогадки, що у собаки щось болить, обстеженнями та конкретним діагнозом? Все просто. Аби полегшити життя песику, отримати призначення на знеболення та, основне, чого найчастіше хочуть люди - позбутися небажаної поведінки. Якщо у собаки щось болить, а ми ніяк не допомагаємо позбутися цього, тоді ми точно не повинні очікувати нормальної поведінки. Бо для цього потрібна база: нормальний фізичний та психологічний стан собаки.

Які обстеження можуть пропонувати ветеринарні неврологи, ортопеди?

пальпація, ортопедичні тести;
рентген;
рентген під седацією;
КТ;
МРТ.

Якщо вашому псу підтвердили проблеми з опорно-руховомим апаратом, але хірургічне втручання не є доцільним, тоді обов’язково просіть, щоб виписали курс знеболювального. Зокрема, я рекомендую звернутися до фізіотерапевта, записатися на масажі та займатися дог-фітнесом. Таким чином ви покращите фізичний стан собаки, попередите або відтягнете погіршення стану здоров‘я та подовжите комфортне життя свого собаки. Також вам необхідно буде впродовж всього життя собаки спостерігати за його станом і бути уважним до мінімальних симптомів болю, бо біль може повертатись.

Хочу звернути вашу увагу, що «вікові зміни» - це не діагноз. Якщо собака у 10 років кульгає - це не старість, це патологія і треба розуміти, в чому саме проблема, чи це вивих коліна, чи артрит, чи дисплазія, чи атрофія м‘язів і тд. Потрібна конкретика, якщо ви хочете допомогти собаці. Тому будьте допитливими на прийомі у лікаря і трішки душнілою, щоб дізнатися максимально більше інформації про стан песика.

Я буду вдячна, якщо ви напишете мені та поділитесь своєю історією, якщо після ознайомлення зі статтею виявите проблеми зі здоров‘ям у вашої собаки. Мені хотілось би доносити якомога більшій кількості людей таку наче очевидну, але ще невідому для багатьох провідників інформацію.

Якщо вам цікаво дізнатися більше про нашу історію з моїм песиком Тором, тоді пропоную вам почитати публікацію в моєму блозі на цю тему, або про будь-який інший кейс з моєї роботи.

Корисні посилання по темі статті:

Авторка статті: Вікторія Лещенко, кінологиня, спеціалістка з поведінки собак instagram.com/viks.life