Яку краще обрати амуніцію для собаки - нашийник чи шлейку?

Як би нам не хотілось, амуніція ― це не чарівна таблетка, яка б вирішила всі проблеми поведінки та зробила собаку слухняним і комфортним для власника. По-перше, собака ― живий організм із своїми особливостями, індивідуальними потребами та минулим досвідом. По-друге, амуніція ― це інструмент, який можна використовувати більш або менш ефективно.

Але абсолютно точно від надійності амуніції залежить безпека вашого чотирилапого, а також його комфорт. Тому на цей рахунок у нас є кілька непорушних принципів:

• Ми не гуляємо з собаками на не гуманній (аверсивній) амуніції. Сюди належать строгі або електрошокові нашийники, удавки, інші пристрої, що доставляють дискомфорт або біль та не є безпечними для тварини або оточуючих. 

• Під час вигулу ми використовуємо тільки свою амуніцію, тому що впевнені у її надійності і безпеці. Пояс, до якого кріпиться повідок, дає змогу не втратити контроль над собакою навіть у критичних ситуаціях та не загубити вашого хвостаня.

• Виключенням можуть бути ситуації, коли використання власної амуніції собаки заздалегідь узгоджено з власником. Наприклад, якщо собака боїться іншого виду амуніції крім звичного, ― ми можемо використати амуніцію песика. Зазвичай це стосується крихітних собань, але всі деталі ви можете обговорити з професійною нянею для собак.

• У будь-якому випадку амуніція має бути справною та надійною, правильно відрегульованою по собаці. Абсолютно недопустимо, щоб амуніція розстібнулась під час прогулянки або собака викрутився з неї. Краще 10 разів перевірити, що всі фастекси справні, стропи цілі, а карабін не заїдає.  

Що ж обрати для свого песика з величезної кількості форматів, моделей та різновидів амуніції?

Шлейка для собак анатомічної форми (Y-подібна) ― це амуніція, яка при правильному виборі завдає найменшого впливу на тіло і забезпечує можливість безпечно контролювати собаку, не завдаючи болю та механічних травм.

Правильна форма такої шлейки дозволяє розмістити стропи на грудній клітці і плечах, не створювати тиску на шию, лопатки та лікті. При цьому плече рухається вільно, стропа не обмежує рухи і повноцінний вимах лап. А при натяжінні тиск розподіляється рівномірно на доволі міцні ділянки тіла та не наносить шкоди здоров’ю.

Як обрати шлейку для собаки?

Шлейка повинна бути зручною в першу чергу собаці, а значить, стропи мають бути доволі м’якими, не створювати дискомфорту, не натирати. Щоб перевірити м'якість шлейки, спробуйте стиснути ремінці в руці, у вас має легко це вийти. 

Ширина стропи залежить від розміру собаки, але вона повинна бути мінімально можливою, щоб не обтяжувати шлейку та мінімально обмежувати рухи. 

Для найбільш фізіологічної посадки необхідно, щоб шлейка мала 5-6 точок регулювання: з двох сторін на грудній клітці, з двох боків над плечима, на грудях і бажано на спині (особливо актуально для подовженого формату собак).

Фурнітура шлейки не має натирати або торкатись ліктів під час руху. При цьому вона має бути надійною та міцною.

Як відрегулювати шлейку?

Крім правильного формату обраної шлейки, дуже важливо підігнати її по собаці правильно: щоб стропи на плечах лежали не надто низько (не перекривали плечовий суглоб), але і не занадто високо (щоб не тиснули на шию при натяжінні). В ідеалі кільце на грудях має бути якраз на виступаючій кісточці або трохи нижче. 

Стропи навкруги ребер мають знаходитись на кілька пальців за ліктем (або на ширину долоні для великих собак). 

Для перевірки: у положенні сидячи лікті не мають торкатись строп шлейки.

Щільність прилягання строп має давати можливість розширюватись ребрам при диханні але шлейка не має вільно крутитись на собаці. Для перевірки: під стропу мають поміщатись 2-3 пальці.

Якщо собака сильно тягне, додаткове кільце на грудях анатомічної шлейки дає можливість використовувати дві точки контролю: пристібаючи 2 карабіни повідка-перестібки (або двох окремих повідків) до звичного кільця на спині та кільця на грудях собаки. Таким чином, ви отримуєте щось на зразок вуздечки для коней: поперемінно використовуючи ці дві точки контролю, можна впоратись із сильним натяжінням навіть крупного собаки. Але, звісно, це спосіб як діяти в моменті, але не вирішення проблеми з натяжінням, яка є комплексною та потребує роботи разом зі спеціалістом. 

Нашийник для собак у разі проблеми з натяжінням навпаки може навіть посилювати збудження та шкодити здоров’ю. Адже шия собаки ― дуже чутливе та важливе для всього організму місце. Дихальні шляхи, стравохід, щитоподібна залоза, сонна артерія, під'язикова кістка ― все це піддається фізичній деформації під час натягу та ривків на нашийнику. Основний обсяг м'язів припадає на верхню та бічну поверхні шиї тварини. У тій частині, де нашийник прилягає найщільніше під час ривка або натягу, шар м'язів дуже тонкий. 

Навіть якщо ви не використовуєте ривки зі своїм собакою (ми сподіваємося, ви не робите цього), собака сам може смикнути або ви можете випадково наступити на повідець, а може вам доведеться висмикнути собаку з-під коліс машини… У будь-якому випадку такий різкий вплив найменш травмонебезпечний на правильній шлейці.

У яких випадках може бути доречне використання нашийника:

1. Якщо собака добре вихований, йде до місця вигулу на не натягнутому повідку, а потім гуляє без повідця.
2. Якщо собака проводить час у дворі будинку, без повідця, але на ньому має бути амуніція на випадок непередбачених ситуацій.
3. Якщо нашийник використовується разом зі шлейкою як підстраховка (наприклад, для полохливих собак під час новорічних свят).
4. На час лікування дерматологічних проблем чи ран на ділянках впливу шлейки.
5. Якщо нашийник ― прикраса, світиться у темряві або використовується для адресника.

Повідець для собаки в ідеалі має бути достатньо довгим (від 3-5 метрів) та легким, з легким карабіном (для комфорту вашого та чотирилапого) і звичайно ж, надійним. Вибір матеріалу залежить від розміру собаки та уподобань власника, або навіть пори року. Існують варіанти повідків з матеріалів, що не промокають та легко миються, тож навіть у негоду ви можете не сильно переживати якщо повідок забрудниться, впавши на землю. 

А от повідки-рулетки, хоч і здаються зручними і практичними, ― підійдуть далеко не всім. Справа в тому, що механізм будь-якої рулетки заснований на необхідності собаки долати натяжіння, щоб просто йти вперед і ця звичка закріплюється та навіть при переході на звичайний повідок собака не зрозуміє, що тепер можна не тягнути. 

Крім того рулетка ― небезпечний інструмент. Тросом рулетки досить легко обпекти шкіру, особливо якщо собаки починають гратись на рулетках або обкручувати вас повідком. А якщо ви випадково випустите рулетку з рук, вона почне скручуватись та з неймовірним гуркотом летіти за собакою, лякаючи його. Так дуже легко загубити собаку, особливо лякливого. 

Тож, як бачите, переваг набагато менше, ніж недоліків, тому ми не радимо використовувати рулетки у повсякденному житті. Єдине виключення ― це ситуації, коли собака дорослий і не надто активний, слухняний, не тягне повідок та контролюється переважно голосом. І при цьому власник добре вправляється з рулеткою. Якщо рулетка потрібна вам лише для окремих ситуацій просто як підстраховка вбо дотримання вимоги тримати собаку на повідку, вона може стати у нагоді. 

Сподіваємось ці рекомендації стануть вам у нагоді під час вибору підходящої амуніції для вашого песика, він завжди буде у безпеці, та ви обоє будете отримувати максимальне задоволення від прогулянок!